Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Адреса: 62241, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3

Телефони: (05764) 9-41-40 (066) 19-93-127 (097) 83-20-215

Графік роботи: Щодня 8:00-17:00

Ціни
Вартість квитка на 1 виставку складає:
• для дорослих – 12 грн;
• для учнів – 8 грн.

Оглядова екскурсія в експозиції та на території музею(тривалість 1,5 год.) – 30 грн.

Оптимальна кількість екскурсантів у групі 15 осіб.

Тематична та інтерактивна екскурсія (тривалість 45 хв.) – 50 грн.

Вечірня екскурсія (тривалість 1,5 год) – 100 грн.
Оптимальна кількість екскурсантів у групі 8 осіб.

Детальніше

Директор: Мицай Наталія Іванівна

Сайт: http://skovoroda.in.ua/

Email: skovoroda.m@gmail.com

Статус: • Національний

Тип власності: Комунальний

До села можна дістатись автобусом із м. Харкова, станція метро Холодна гора, автостанція, пл. № 6, маршрут № 169. Виїзд з Харкова: 7:45, 15:00

Експозиція

Експозиція літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди розміщена в будинку поміщиків Ковалівських. Будинок, зведений у XVIII ст. як садовий павільйон і використовувався як дім для гостей і свят.

У перших двох залах розкривається життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал присвячений вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ–ХХІ ст. Завершується екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Григорій Сковорода. В експозиції також відтворена історія музею та культурно-мистецькі заходи, що проходять на його базі.

В експозиції представлені різноманітні матеріали: видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книги античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети; присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Збереглися і деякі особисті речі народного мудреця. Екскурсія супроводжується аудіозаписами української духовної музики XVIII ст. та пісень самого Г. С. Сковороди (у виконанні українського барда П. Приступова). В залі демонструються художні та документальні фільми, відеозаписи культурних заходів у музеї.

Фондові колекції

Постійна експозиція розгорнута у 5 залах музею. Музейні експонати яскраво відтворюють подвижницьке життя та самобутню творчість геніального мислителя. В експозиції – унікальні речі, які відтворюють колорит ХVІІІ століття: селянський одяг, предмети побуту, меблі, музичні інструменти; представлені літографії, стародруки. У залах виставлені картини, скульптури, книги, які яскраво ілюструють життя та творчість геніального мислителя; сковородіана української діаспори із Австралії, Канади, Франції, Німеччини, США, Словаччини. Інтер’єр залів прикрашають вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки.

Основний фонд складають понад 3 тисячі експонати, пов’язані із життям і творчістю Григорія Сковороди.

Годинник, виготовлений у 1793-1794 рр. в Росії фірмою Євсевських з деталей англійської фірми «Барвінгстен», – особиста річ Г.С.Сковороди, про що свідчить напис на внутрішній кришці: «От Григория Варсавы Сковороды чрез Стефана Гречину». С. Гречина (Гречка) – викладач Переяславського колегіуму, друг і колега Г.С.Сковороди;
Скрипка родини Правицьких – пізня копія інструменту роботи А. Страдіварі. Збережена нащадками друга Григорія Сковороди – священика Якова Правицького. За родинною легендою, на скрипці грав сам Сковорода, гостюючи в с. Бабаї.

У кімнаті Г.С.Сковороди стоїть розписна скриня родини Ковалівських, зразок українського декоративно-ужиткового мистецтва XVIII ст. Належала родичам друзів Г.С.Сковороди Ковалівських – гілці цього роду, що володіла селом Розсохувате під Золочевом. Передана 1963 р. громадському музею поета в Сковородинівці його співзасновником, видатним сходознавцем, україністом і сковородинознавцем А.П.Ковалівським.

Портрет Григорія Сковороди, написаний 1794 року з натури у Пан-Іванівці (нині Сковородинівка) художником Лук’яновим, ліг в основу копії, створеної 1975 р. художником Г.В.Орловим.

Копія портрету, що зберігається з 1879 р. в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі. В основі картини – портрет Г.С.Сковороди.

Ікона «Богоматір з немовлям» (Слобожанщина, ХІХ ст.) – зразок слобожанського іконопису ХІХ ст. Зацікавлення Г.С.Сковороди слобожанськими зображеннями Богоматері відбите в його вірші «Мелодіа». Цінними є й стародруки «Требник» П. Могили (Київ, 1703). Пам’ятка староукраїнської мови і культури XVII-XVIII ст. Збірник богослужбових текстів, укладений Петром Могилою у першій пол. XVII ст. Неодноразово перевидавався у Києві.

Історія музею

Григорій Савич Сковорода – геніальний український філософ, мислитель, просвітитель і письменник. Його багатогранна філософська і літературна творчість – остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури до нової. Цілісність постаті Г.С.Сковороди, його потужний інтелект, духовна незалежність, нерозривність слів і діла привертають до нього все нові і нові покоління шукачів істини.

Григорій Сковорода в останні роки свого життя (1790–1794) неодноразово перебував у Вільшанській Іванівці (з 1923р. – Сковородинівка), де гостював у маєтку Андрія Ковалівського. Про це згадується у листах філософа до Михайла Ковалинського, в одному з яких написав: «Перебуваю у мого Андрія Івановича Ковалівського. Маю моєму чернецтву спокій кращий, ніж у Бурлуці. Земелька його нагірна. Лісами, садами, пагорбами та джерелами прикрашена. На такому місці я народився під Лубнами». Власники маєтку поважали великого філософа, поета і музиканта, охоче надавали притулок популярному мислителю. У 1790–1794 рр. він неодноразово зупинявся у будинку для гостей, де займав маленьку кімнатку.

9 листопада (29 жовтня ст.ст.) 1794 року у будинку Ковалівських завершився життєвий шлях просвітителя. Поховано його було на узвишші між током і гаєм, де він любив грати на флейтраверсі і де власноруч викопав собі могилу, на якій просив зробити напис «Світ ловив мене, та не спіймав».

Через двадцять років могилу перенесли за яр, а у 1874 році поміщик К.А.Жилінський (третій власник маєтку) поклав на могилі плиту із білого мармуру. У 1894 році з нагоди 100-річчя з дня смерті філософа членами Харківського історико-філологічного товариства на чолі із Д.І.Багалієм облаштували могилу: плиту встановили на високий надгробок і обнесли її чавунною огорожею.

Ідея створення музею Г.С.Сковороди вперше була висунута 1922 року видатним істориком, академіком Д.І.Багалієм і підтримана Наркоматом освіти УРСР, Харківською губнаросвітою та жителями села.
Згідно з постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР про відзначення 250-річчя з дня народження Г.С.Сковороди від 17 березня 1972 року у Сковородинівці був відкритий літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди. З 2004 року музей набув статусу Обласного комунального закладу «Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди». Садиба Ковалівських входить до реєстру пам’яток історії національного значення культурної спадщини згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 року. «Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди» Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 928 внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення (охоронний № 200024-Н).

Ураховуючи діяльність Літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди з вивчення і популяризації наукової та творчої спадщини видатного українського філософа, просвітителя й письменника, а також особливу роль Музею у збереженні сковородинівських меморіальних місць, Указом Президента України № 570/2008 від 18 червня 2008 року музею було надано статус національного.

Сьогодні обласний комунальний заклад «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» активно проводить науково-методичну, експозиційну, просвітницьку та культурно-масову роботу. Щорічно на базі музею відбуваються Всеукраїнська наукова конференція, Харківські міжнародні філософські Сковородинівські читання, Студентські Сковородинівські читання, надаються консультації учасникам конкурсу-захисту наукових робіт Малої академії наук. Традиційно відбувається на території музею й обласне свято «Сьогодні – Івана, завтра – Купала», з 2012 року започатковано проведення літературно-мистецького фестивалю «De Libertate». Молодь радо долучається до екологічних акцій «Збережемо вертоград Сковороди» та «Жива вода», відвідує творчі пленери, які дедалі частіше організовуються на території музею.