Музеї Харківщини

Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова

Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова::Музеї Харківщини

Контакти

Адреса  61003, м. Харків, вул. Університетська, 5 (мапа / прокласти маршрут)

Телефон (057) 731-13-48
(057) 731-20-94 (приймальня, факс)
(057) 731-58-89 (наукова частина)
(057) 731-36-94 (бухгалтерія)
(057) 731-35-68 (замовлення екскурсій)

Електронна пошта 

Веб-сайт http://museum.kh.ua/

https://www.facebook.com/museum.kh.ua

http://vk.com/xmuseum

Керівник: Цигульов Володимир Анатолійович

Відвідування

Час роботи Вівторок-Неділя 9:30-17:00

Ціни Вартість квитка на 1 виставку складає:
• для дорослих – 8 грн;
• для дітей – 4 грн.

Вартість екскурсії – 24 грн.

Анонси

Новини

дивитися всі новини...

Музей сьогодні

Виставка 'Велич подвигу народного'. Центральна частина експозиційного комплексу
Виставка 'Велич подвигу народного'. Ручний кулемет Дегтярьова
Виставка 'Україна. Час змін'
Виставка "Україна. Час змін"
На перехрестя століть. Бронзова доба
На перехрестя століть. Скіфська доба
Наш край у 9-18 ст. Селянський та міщанський побут
Наш край у 9-18 ст.
Слобожанські мотиви. Селянське подвіря

показати всі фото
Слобожанські мотиви. Фрагмент експозиції, присвячений заселенню Слобожанщини
Україна козацька. Гетьманський прапор 17ст.
Харків у 19 столітті. Історичні етюди
Харків у 19 столітті. Історичні етюди
Харківщина 1917-1940 рр. Історична реконструкція кабінету українського урядовця початку ХХ ст.
Харківський історичний музей під час реконструкції

Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова (ХІМ) – один з найбільших музеїв України з давньою історією, провідний культурний центр Слобожанщини та Східної України.

Щорічно музей приймає більше 200 тисяч відвідувачів.

Унікальна фондова колекція нараховує більше 300 тисяч предметів. Серед них: колекції документів, фото, нумізматики, зброї, паперових грошових знаків, живопису, археологічна колекція та ін.

Особлива увага в експозиції музею надається історії Слобожанського краю, що включає в себе сучасні території декількох областей України.

При цьому, зміст експозиції охоплює широкий спектр історичних періодів: від кам'яної доби (археологічна виставка "На перехресті століть" до сучасності (виставка "Україна. Час змін").

На 4 поверхах музею розміщені наступні виставки:
"На перехрестях століть" (археологія краю)
"Наш край у 9-18 ст." (від доби Київської Русі до падіння козацької держави - ​​Гетьманщини)
"Слобожанські мотиви" (етнографія Слобожанщини)
"Україна козацька" (місить унікальний гетьманський прапор кінця XVII ст.)
"Харківщіна у 1917-1940 рр." (становлення радянської влади)
"Велич подвигу народного" ​​(Велика Вітчизняна війна 1941 - 1945 рр..)
"Україна. Час змін" (період Незалежності України - з 1991 р.)

Будинок музею було споруджено у 1908 році у псевдодавньоруському стилі за проектом архітектора Бориса Миколайовича Корнєєнка.

Історія музею

Будівля музею у повоєнні роки
Експозиція радянських часів

Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова веде свій родовід від Музею Слобідської України імені Григорія Савича Сковороди, створеного в січні 1920 року шляхом реорганізації мережі музейних закладів Харкова.

Біля витоків музею Слобідської України стояв видатний вчений, етнограф, історик, громадський діяч, академік Микола Федорович Сумцов, широко відомий в Європі як дослідник народного побуту і світогляду. Микола Федорович Сумцов був першим директором музею (1920-1922 роки). Він особисто визначив структуру музею, що включала історичний, художній і етнографічний відділи та розробив наукові засади його діяльності.

Після смерті Миколи Федоровича Сумцова музей очолила його учениця і послідовниця Раїса Сергіївна Данківська. Вона намагалася здійснити нереалізовані задуми свого вчителя. Так у травні 1925 року на базі музею відбулася Перша Всеукраїнська краєзнавча конференція, яка націлювала музеї на всебічне вивчення минулого та сучасності краю. При музеї були влаштовані етнографічні курси, створене Товариство друзів Музею Слобідської України, активним членом якого був відомий український історик Дмитро Іванович Багалій, музей видавав «Бюлетень», де друкувалися наукові праці з етнографії та звіти про роботу музею. Фонди музею у 1929 році налічували більше 21 тисячі експонатів.

На початку 30-х років ХХ століття більшість етнографічних установ була згорнута, наукові кадри зосереджені в Інституті історії матеріальної культури у Києві, а Музей Слобідської України імені Григорія Савича Сковороди з 1930 року став називатися Всеукраїнським історичним музеєм, пізніше - Українським державним історичним музеєм і, врешті-решт, Харківським державним історичним музеєм.

Напередодні Великої Вітчизняної війни історичний музей був одним із найбільших музеїв України. В його фондах зберігалися понад 100 тисяч предметів. Це були численні археологічні, образотворчі колекції, багато інших пам’яток історії та культури Слобожанщини. В музеї працювали досвідчені фахівці своєї справи, такі як відомий археолог І.Ф.Левицький, мистецтвознавець Н.Л. Столбіна.

Війна нанесла дуже тяжкий удар зібранням Харківського історичного музею: частина речей була втрачена під час фашистської окупації, інша частина дуже постраждала від бомбардування під час евакуації колекцій до Уфи (Башкирія).

Діяльність співробітників музеїв в окупаційний період була виключно самовідданою, вони прикладали героїчні зусилля, щоб зберегти свої збірки, незважаючи на загрозу суворого покарання з боку окупантів та перспективу опинитися у лавах зрадників, які співпрацювали з німцями. Доля деяких з них склалася трагічно.

23 серпня 1943 року місто Харків звільнили від фашистських окупантів, а вже 28 вересня постановою РНК УРСР «Про поновлення роботи історичного музею в місті Харкові» було продовжено діяльність цього культурно-освітнього закладу.

У післявоєнні роки Харківський історичний музей, завдяки творчим зусиллям кількох поколінь працівників, перетворився на один з провідних центрів музейного будівництва в Україні. Гідним представником славної плеяди музейників України цього періоду став Микола Антонович Воєводін, який протягом 37 років (1946-1983) працював у Харківському історичному музеї, а з 1948 року і до кінця життя був його директором.


Активно продовжували вивчатись інші періоди, регулярно проводилися наукові експедиції у старі квартали міста Харкова та райони області, в ході яких були зібрані комплекси землеробських та промислових знарядь, побутових речей, предмети народної творчості. Саме у ці часи зібрання музею поповнили цінні археологічні, етнографічні колекції, реліквії церковної старовини, цікаві пам’ятки історії і культури Слобожанщини, на базі яких стало можливим створення повнопрофільної експозиції музею з усіх періодів історії, виставок «До джерел з любов’ю» (Етнографія Слобожанщини), «Пам’ятки церковної старовини XVII - початку XX століття», «Відкриті фонди», «Таємничі скарби», що мало величезне значення у справі духовного відродження суспільства.

З 22 вересня 1992 року, у зв'язку зі зміною форми власності, музей носив назву Обласний комунальний заклад Харківський історичний музей.

У 1997–2003 роках музей поступово переїздив із будівель, переданих відновленому Свято-Покровському монастирю, у будівлю колишнього ломбарду, що знаходиться по вулиці Університетській, 5.

18 червня 2015 року музею присвоєно ім'я засновника та першого директора - Миколи Федоровича Сумцова.
Вхід
Про проект