Музеї Харківщини

Краснопавлівський краєзнавчий музей

Краснопавлівський краєзнавчий музей::Музеї Харківщини

Контакти

Адреса  64620, Лозівський р-н, смт. Краснопавлівка, вул. Калініна, 2 (мапа / прокласти маршрут)

Телефон (05745) 2-27-44

Електронна пошта 

Веб-сайт 

Керівник: Водолаженко Людмила Іванівна

Відвідування

Час роботи Понеділок-П'ятниця 9:00-16:00
За домовленістю музей обслуговує відвідувачів у вихідні дні.

Ціни Відвідування безкоштовне.

Анонси

Новини

дивитися всі новини...

Музей сьогодні


З Харкова можна доїхати електричками Харків – Лозова, Харків – Дубове, Харків – Гаврилівка, Харків – Близнюки до зупинки ст.. Краснопавлівка. Від вокзалу до музею йти 10 хвилин. Ще можна доїхати автобусом по автошляху Харків – Лозова.

Сучасна експозиція музею – це 7 кімнат. Знайомство з музеєм починається з актової зали. Стіни цієї кімнати є свідками хвилюючих зустрічей з ветеранами війни та праці, уроків мужності, круглих столів, усних журналів, тематичних уроків з історії, географії, рідного краю, народознавства.

В кімнаті природи вражає діаграма степу. Тут експонується 39 чучел тварин і птахів, а також осине гніздо розміром 50 х 60 м, корінні зуби і бивень мамонта.

Матеріали наступної кімнати розповідають про заснування селища Краснопавлівка, району та етапи його розвитку.
Найбільшою цінністю є рідкісні книги – стародруки, серед яких «Дитяча енциклопедія» 1815 року видання, підручник «Обучение церковно – славянской грамоте в церковно – приходських школах и начальных училищах» 1911 року випуску, «Руководство по кредитной кооперации» Ф.Б.Юганкіна 1916 року видання. Багато предметів мають загальнонаціональну цінність. Серед них колекція культових речей ХVІІІ – ХХ ст.: ікони, богослужбові книги та інше.
Зберігається в музеї чудова колекція українських рушників. Найстаріший рушник – 1868 року.

Давно забутим віє від плетеного перелазу і розвішаних на ньому глечиків, селянська хата з очеретяним дахом, українська піч, лава, прядка, рубель та качалка, рогачі, кочерги, дерев'яна ступа. У дворі знаряддя праці: кінний плуг, серп, ціп, дерев'яні вила – баштармаки, грохот (сито, виготовлене з бичачої шкіри, якому більше 200 років), ручний млин, хомут, ярмо.

Не вистачить і дня, щоб ознайомитися з військовою тематикою. Це і меморіал слави, фото, особисті речі учасників Великої Вітчизняної війни – наших земляків, матеріали про героїв Радянського Союзу – Азєва М.Ю., Моргуна М.І., Перевозного М.І., озброєння часів війни. В музеї зберігається капсула із освяченою землею Лозівщини, яка символізує мужність і героїзм земляків – учасників Великої Вітчизняної війни. На капсулі викарбовано звернення до нащадків.
Є в музеї і картинна галерея, де зібрані роботи місцевих художників Мелешка, Воронцова, Богучарова, Чухматого, Тимохова, Шостака, Юсова.
Вражають роботи з гіпсу 92 – річного Бахмута Євдокима Григоровича. Це барельєфи Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, Лесі Українки, М.В.Гоголя, композиції «Материнство», «Щасливе дитинство», «Бандурист».
Про сучасне життя Лозівщини розповідає експозиція «Лозівщина: крок за кроком у майбутнє».

Про участь краснопавлівців у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС розповідає постійно діюча експозиція «Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, як тяжко, як тужно моєму народу болить…» Б.Олійник.
Щедра на таланти земля Лозівщини. Про талановитих земляків можна також дізнатися у музеї. Ось деякі з них.

Садівничий Віктор Антонович – ректор Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, професор, вчений зі світовим ім'ям.
Скотаренко Віталій Семенович – кандидат технічних наук, вперше в Радянському Союзі розробив технологію, створив і запровадив у виробництві обладнання для виготовлення високоякісних чавунних заготовок методом безперервного горизонтального лиття. Нагороджений Великою Золотою Медаллю ВДНГ (1977 р.), Премією Ради Міністрів СРСР (1985 р.).

Кучеренко Микола Олексійович – один із конструкторів легендарного танка Т – 34. Йому двічі присвоєно звання Лауреата Державної премії СРСР. Цей список можна продовжити.

В музеї зберігається близько п'яти тисяч музейних експонатів, з яких три тисячі є оригінальними.

Музей – це криниця пам'яті народної. Вона невичерпна. Щоб у цьому переконатись – відвідайте наш музей!

Історія музею


В 1964 році учні та вчителі місцевої школи розпочали роботу по збору експонатів для майбутнього музею. Кімнату – музей було відкрито 6 листопада 1967 року в сільському Будинку культури. Громадським директором було призначено Мойсеєнко Поліну Дмитрівну – вчителя історії. Протягом 1968 – 1985 р.р. діяльність музею продовжувалася, але потім настала перерва.

Виконком Краснопавлівської селищної ради своїм рішенням від 15 грудня 1986 року за №208 постановив відродити Краснопавлівський краєзнавчий музей. 6 листопада 1987 року музей гостинно відчиняє свої двері у приміщенні контори Краснопавлівського комбінату хлібопродуктів. Директором музею був призначений Ленау Іван Лукич (колишній директор школи), який керував музеєм до 2001 року.

Рішенням колегії Харківського обласного управління культури від 14 лютого 1991 року Краснопавлівському краєзнавчому музею присвоєно звання «народний».

З 15 січня 2001 року директор музею – Водолаженко Людмила Іванівна.
Розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації №466 від 23 жовтня 2007 року музей став районним комунальним закладом «Краснопавлівський краєзнавчий музей».
Вхід
Про проект