Музеї Харківщини
Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т.А.Суліми
ДАТА: 30.08.2017

23 серпня 2017 року працівники музею були з виїзною виставкою "Історія районки Печеніжчини" на центральній площі смт. Печеніги

Появу газети Печенізького району зумовила адміністративно-територіальна реформа 1930 року. 2 вересня Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народних Комісарів Української Соціалістичної Радянської Республіки прийняли постанову про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу (центр-район) систему управління. В зв‘язку з новацією частина газет Харківського округу, в який відносився і Печенізький район, припинила своє існування і серед них «Селянин Харківщини», а частина, в тому числі і «Харківський пролетарій» була реорганізована в газети міста Харків. Сільські райони в даному випадку залишились без часописів, які на місцевому рівні висвітлювали життя і діяльність громад.
На протязі 1931-1932 років районними партійними комітетами та районними виконавчими комітетами рад була проведена значна робота по створення типографій і редакцій газет, підбору кадрів і приміщень, забезпечення їх обладнанням і матеріалами. В створені печенізької районки приймали активну участь перші особи району секретар райкому партії Анастасьєв і голова райвиконкому Трубієнко, в результаті їх спільних зусиль в грудні 1931 року на Печеніжчині з‘явився місцевий часопис, який уже більше восьмидесяти років день за днем закарбовує минуле і сьогодення рідного краю не лише на папері, а й в пам‘яті читачів.
Перша назва «Шляхом Леніна» була в дусі того часу і відповідала генеральній лінії партії на селі – переведенню сільського господарства на ленінський шлях розвитку на основі розробленого вождем кооперативного плану. Та секретар райкому Рульов 3 травня 1938 року знову виніс питання про зміну назви часопису на порядок денний, але вже засідання райкому партії. Вузьке коло осіб бюро: голова райвиконкому, начальник відділу НКВС, прокурор району, редактор газети та декілька інших партійців підтримали пропозицію секретаря Рульова і ухвалили: «В зв‘язку з тим, що в нашій області є одноіменні газети «Шляхом Леніна», а тому наіменувати газету нашого району «Прапор комунізму». На сьогодні після тривалих пошуків жоден номер газети Печенізького району з такою назвою не віднайдено. Можливо його чи їх і не було, бо вже 13 травня 1938 року на засіданні бюро райкому партії знову розглядалось питання під порядковим № 13 «Про переіменування газети». Доповідачем по даному питанню знову був секретар райкому Рульов, а члени бюро знову одноголосно винесли ухвалу: «Рішення РК КП(б)У від 3.05.1938 року протокол № 15 про переіменування газети «Прапор комунізму» відмінити. Наіменувати газету «Сталінський заклик».
Восени 1956 року докотилась ця хвиля і до нашого краю - 18 листопада партактив району затвердив нову назву районки «Жовтень», яка означала не лише місяць в якому звершилась Велика Жовтнева Соціалістична Революція, а й саму революцію. Особливістю газети «Жовтень» було те, що на її сторінках відображено всі етапи будівництва Печенізького гідровузла за виключенням завершального, бо прийшли чергові зміни. Утворивши орган Харківського обкому партії та обласної ради по Чугуївському управлінню – газету «Червона зірка», яка побачила вперше світ 29 травня 1962 року. Після того як відновився Печенізький район, в серпні 1992 року з‘явилось його періодичне видання газета «Печенізький край».
Перший номер газети «Шляхом Леніна» вийшов з друку у «чоловічий день» – четвер 17 грудня 1931 року. Це був орган Печенізького районного партійного комітету, Печенізького районного виконавчого комітету та Печенізької районної профспілкової ради. Періодичність виходу газети – 10 разів на місяць, друк здійснювався на двох сторінках одного аркуша, наклад становив 3150 примірників. До 23 жовтня 1941 року і лише за тиждень до окупації Печеніги припинився її випуск. Про це нам залишив повідомлення сам редактор районної газети майбутній комісар Печенізького партизанського загону Павло Якович Чурилов. В листі своїй дружині і дітям він писав: «Сегодня, 23 октября, мы накануне эвакуации. Газету сегодня не будем выпускать. Харьков уже эвакуирован, Змиёв пал, немцы под Чугуевом».
1 жовтня 1943 року видано перші номери газети «Сталінського заклику». Із 18 листопада 1958 року районка стала виходити під назвою «Жовтень». 29 травня 1962 року вийшло періодичне видання - газета «Червона зірка». А потім відбулися значні зміни, викликані Постановою Верховної Ради України від 13 грудня 1991 року про відновлення Печенізького району. Навесні 1992 року в населених пунктах, що згідно постанови повинно були увійти в нове утворення, відбулися вибори депутатів до складу районної ради, затим створено раду і всі необхідні служби установи, організації для нормального функціонування району і громади. Однією із таких установ стала редакція газети, яку назвали «Печенізький край».
Перший номер нового часопису відновленого району вийшов у вівторок 6 серпня 1992 року. З середини 90-х років його випуск здійснювався у четвер, а з початку нового тисячоліття і донині – в суботу. Газета виходить українською мовою з періодичністю раз на тиждень різним накладом у різні роки. Так, у січні 1993 році він становив 600 екземплярів, у грудні 1996 році – 1400, у травні 2000 – 478, у грудні 2010 року – 1147, у грудні 2013 року – 1310. Газета має підзаголовок: «Громадсько-інформаційна газета Печенізького району», який є незмінним увесь час. Засновниками газети є Печенізька райдержадміністрація, Печенізька районна рада і колектив редакції.
Газета – це продукт роботи редакції – колективу, котрий здійснював підготовку і випуск її у світ. До і після війни він налічував більше двох десятків осіб і включав як творчих працівників так і обслуговуючий персонал.
За більш ніж вісім десятків років існування редакції районки її працівниками була значна кількість редакторів, заступників редакторів, відповідальних секретарів, начальників відділів і рядових співробітників. Про багатьох з них людська пам‘ять, архівні матеріали, літературні джерела, а головне сторінки районної газети зберегли і донесли інформацію до нашого часу, щоб ми, читачі, знали і пам‘ятали імена творців часопису Печеніжчини як минулого часу так і сьогодення.
В усі роки буття колектив газетярів очолював редактор. Першим відомим редак-тором районної газети був Марченко Петро Іванович. А в 1933 році на чолі колективу був Вакуленко. Наступним редактором районної газети був Анісімов Сергій Андрійович, який був очільником колектив в 1937 і 1938 роках. Його наступником став Рева. Ім‘я та по батькові нового редактора невідомі. Очолював колегію газети до початку 1940 року. Потім на цю посаду рекомендувати Глущенка Василя Степановича, який крім редакційної роботи приймав активну участь в діяльності райкому партії – був членом бюро і членом Пленуму Печенізького районного комітету. 26 лютого 1941 року Василя Степановича було звільнено з посади і виведено із складу бюро і пленуму райкому партії.
У березні 1941 року прибув в Печеніги щойно призначений Чурилов Павло Якович. Він очолював колектив редакції нетривалий час з 15 березня до 23 жовтня 1941 року, але ввійшов в історію Печеніжчини назавжди. Талановитий газетяр, вмілий організатор, мужній воїн, добрий сім‘янин, патріот своєї країни – таким запам‘ятали його товариші по зброї і перу та й усі хто його знав і з ким він спілкувався.
Серед редакторів районної газети глибоким знанням справи і великою самовіддачею відзначався Дмитро Антонович Галич. Він досконало знав всі тонкощі газетного процесу його статті були цікавими і потрібними, їх чекали і їм раділи читачі. У вересні 1943 року був призначений редактором і приклав максимум зусиль для формування колективу редакції і найскорішого відновлення випуску газети.
Бюро Печенізького райкому партії, звільнивши Галича Д.А., одночасно 28 серпня 1948 року рекомендувало на посаду Лютого Йосипа Івановича, який невдовзі й очолив редакцію газети.
Потім редактором колективу працював Вирвихвіст Олександр Олексійович, якого призначили на посаду у вересні 1949 року і звільнили у січні 1951.
Із травня 1955 року до липня 1959 року на чолі редакції перебував Снісарь Володимир Омелянович.
Останнім редактором Печенізької районної газети, перед її скасуванням, був Леонід Сидорович Педан. Період його перебування на чолі колективу розпочався в серпні 1959 року і закінчився в травні 1962 року в зв‘язку з випуском міжрайонної газети «Червона зірка», штаб якої був у Чугуєві.
У зв‘язку з значними змінами в структурі партійного і господарського керівництва на початку 60-х років ХХ століття та створення міжрайонних газет редакція газети «Жовтень» була розформована у квітні 1962 року.
За весь відрізок часу розповсюдження в нашому краї нової районної газети «Червона зірка» її редакційний колектив очолювало декілька керівників, але найбільше запам‘ятались Посохов І.Я. та Шаровка О. В..
Першим редактором газети відновленого Печенізького району була Корольова Ірина. Це була порядна людина, професійний газетяр з великим бажанням нести людям цікаву і різнобічну інформацію. Вона часто розміщала на сторінках часопису власні репортажі написані знанням справи.
В кінці 1994 року редакцію очолив Адонін Віктор Васильович.
У 2001 році редакційний колектив очолила молода і амбітна Сиром’ятнікова Тетяна Геннадіївна, яка до того обіймала посаду завідуючої відділом у районному територіальному центрі. Маючи багатий досвід роботи з людьми, добру базову освіту і бажання відновити популярність районного часопису, вона спрямувала свої зусилля на створення дійсно творчого колективу редакції, розширення тематики газети, збільшення кількості фотоілюстрацій. тощо.
Соратниками, однодумцями, а не лише підлеглими редактора, були працівники редакційного колективу. Маючи різну освіту, посідаючи різні посади, вони, набравшись досвіду та поглибивши свої знання, створювали і створюють змістовні, професійно оформлені номери районної газети, які чекались, читались і перечитувалися читачами.

ІНШІ НОВИНИ
Вхід
Про проект