Музеї Харківщини

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди ::Музеї Харківщини

Контакти

Адреса  62241, Золочівський р-н, с. Сковородинівка, вул. Приозерна, 3 (мапа / прокласти маршрут)

Телефон (05764) 9-41-40
(066) 19-93-127
(097) 83-20-215

Електронна пошта 

Веб-сайт http://skovoroda.in.ua/

Керівник: Мицай Наталія Іванівна

Відвідування

Час роботи Щодня 8:00-17:00

Ціни Вартість квитка на 1 виставку складає:
• для дорослих – 12 грн;
• для учнів – 8 грн.

Оглядова екскурсія в експозиції та на території музею(тривалість 1,5 год.) – 30 грн.

Оптимальна кількість екскурсантів у групі 15 осіб.

Тематична та інтерактивна екскурсія (тривалість 45 хв.) – 50 грн.

Вечірня екскурсія (тривалість 1,5 год) – 100 грн.
Оптимальна кількість екскурсантів у групі 8 осіб.

Анонси

Новини

дивитися всі новини...

Музей сьогодні

Експозиційний зал
Скульптура Іван Кавалерідзе 1972
Філософська алея Путь спасительний
Фрагмент кімнати Г.С.Сковороди

До села можна дістатись автобусом із м. Харкова, станція метро Холодна гора, автостанція, пл. № 6, маршрут № 169. Виїзд з Харкова: 7:45, 15:00

Експозиція

Експозиція літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди розміщена в будинку поміщиків Ковалівських. Будинок, зведений у XVIII ст. як садовий павільйон і використовувався як дім для гостей і свят.

У перших двох залах розкривається життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал присвячений вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ–ХХІ ст. Завершується екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Григорій Сковорода. В експозиції також відтворена історія музею та культурно-мистецькі заходи, що проходять на його базі.

В експозиції представлені різноманітні матеріали: видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книги античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети; присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Збереглися і деякі особисті речі народного мудреця. Екскурсія супроводжується аудіозаписами української духовної музики XVIII ст. та пісень самого Г. С. Сковороди (у виконанні українського барда П. Приступова). В залі демонструються художні та документальні фільми, відеозаписи культурних заходів у музеї.

Фондові колекції

Постійна експозиція розгорнута у 5 залах музею. Музейні експонати яскраво відтворюють подвижницьке життя та самобутню творчість геніального мислителя. В експозиції – унікальні речі, які відтворюють колорит ХVІІІ століття: селянський одяг, предмети побуту, меблі, музичні інструменти; представлені літографії, стародруки. У залах виставлені картини, скульптури, книги, які яскраво ілюструють життя та творчість геніального мислителя; сковородіана української діаспори із Австралії, Канади, Франції, Німеччини, США, Словаччини. Інтер’єр залів прикрашають вироби народного декоративно-прикладного мистецтва: кераміка, вишивки.

Основний фонд складають понад 3 тисячі експонати, пов’язані із життям і творчістю Григорія Сковороди.

Годинник, виготовлений у 1793-1794 рр. в Росії фірмою Євсевських з деталей англійської фірми «Барвінгстен», – особиста річ Г.С.Сковороди, про що свідчить напис на внутрішній кришці: «От Григория Варсавы Сковороды чрез Стефана Гречину». С. Гречина (Гречка) – викладач Переяславського колегіуму, друг і колега Г.С.Сковороди;
Скрипка родини Правицьких – пізня копія інструменту роботи А. Страдіварі. Збережена нащадками друга Григорія Сковороди – священика Якова Правицького. За родинною легендою, на скрипці грав сам Сковорода, гостюючи в с. Бабаї.

У кімнаті Г.С.Сковороди стоїть розписна скриня родини Ковалівських, зразок українського декоративно-ужиткового мистецтва XVIII ст. Належала родичам друзів Г.С.Сковороди Ковалівських – гілці цього роду, що володіла селом Розсохувате під Золочевом. Передана 1963 р. громадському музею поета в Сковородинівці його співзасновником, видатним сходознавцем, україністом і сковородинознавцем А.П.Ковалівським.

Портрет Григорія Сковороди, написаний 1794 року з натури у Пан-Іванівці (нині Сковородинівка) художником Лук’яновим, ліг в основу копії, створеної 1975 р. художником Г.В.Орловим.

Копія портрету, що зберігається з 1879 р. в Російській національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі. В основі картини – портрет Г.С.Сковороди.

Ікона «Богоматір з немовлям» (Слобожанщина, ХІХ ст.) – зразок слобожанського іконопису ХІХ ст. Зацікавлення Г.С.Сковороди слобожанськими зображеннями Богоматері відбите в його вірші «Мелодіа». Цінними є й стародруки «Требник» П. Могили (Київ, 1703). Пам’ятка староукраїнської мови і культури XVII-XVIII ст. Збірник богослужбових текстів, укладений Петром Могилою у першій пол. XVII ст. Неодноразово перевидавався у Києві.

Історія музею


Григорій Савич Сковорода – геніальний український філософ, мислитель, просвітитель і письменник. Його багатогранна філософська і літературна творчість – остання ланка в перехідному періоді від давньої української літератури до нової. Цілісність постаті Г.С.Сковороди, його потужний інтелект, духовна незалежність, нерозривність слів і діла привертають до нього все нові і нові покоління шукачів істини.

Григорій Сковорода в останні роки свого життя (1790–1794) неодноразово перебував у Вільшанській Іванівці (з 1923р. – Сковородинівка), де гостював у маєтку Андрія Ковалівського. Про це згадується у листах філософа до Михайла Ковалинського, в одному з яких написав: «Перебуваю у мого Андрія Івановича Ковалівського. Маю моєму чернецтву спокій кращий, ніж у Бурлуці. Земелька його нагірна. Лісами, садами, пагорбами та джерелами прикрашена. На такому місці я народився під Лубнами». Власники маєтку поважали великого філософа, поета і музиканта, охоче надавали притулок популярному мислителю. У 1790–1794 рр. він неодноразово зупинявся у будинку для гостей, де займав маленьку кімнатку.

9 листопада (29 жовтня ст.ст.) 1794 року у будинку Ковалівських завершився життєвий шлях просвітителя. Поховано його було на узвишші між током і гаєм, де він любив грати на флейтраверсі і де власноруч викопав собі могилу, на якій просив зробити напис «Світ ловив мене, та не спіймав».

Через двадцять років могилу перенесли за яр, а у 1874 році поміщик К.А.Жилінський (третій власник маєтку) поклав на могилі плиту із білого мармуру. У 1894 році з нагоди 100-річчя з дня смерті філософа членами Харківського історико-філологічного товариства на чолі із Д.І.Багалієм облаштували могилу: плиту встановили на високий надгробок і обнесли її чавунною огорожею.

Ідея створення музею Г.С.Сковороди вперше була висунута 1922 року видатним істориком, академіком Д.І.Багалієм і підтримана Наркоматом освіти УРСР, Харківською губнаросвітою та жителями села.
Згідно з постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР про відзначення 250-річчя з дня народження Г.С.Сковороди від 17 березня 1972 року у Сковородинівці був відкритий літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди. З 2004 року музей набув статусу Обласного комунального закладу «Літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди». Садиба Ковалівських входить до реєстру пам’яток історії національного значення культурної спадщини згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1761 від 27 грудня 2001 року. «Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди» Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 р. № 928 внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт культурної спадщини національного значення (охоронний № 200024-Н).

Ураховуючи діяльність Літературно-меморіального музею Г.С.Сковороди з вивчення і популяризації наукової та творчої спадщини видатного українського філософа, просвітителя й письменника, а також особливу роль Музею у збереженні сковородинівських меморіальних місць, Указом Президента України № 570/2008 від 18 червня 2008 року музею було надано статус національного.

Сьогодні обласний комунальний заклад «Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди» активно проводить науково-методичну, експозиційну, просвітницьку та культурно-масову роботу. Щорічно на базі музею відбуваються Всеукраїнська наукова конференція, Харківські міжнародні філософські Сковородинівські читання, Студентські Сковородинівські читання, надаються консультації учасникам конкурсу-захисту наукових робіт Малої академії наук. Традиційно відбувається на території музею й обласне свято «Сьогодні – Івана, завтра – Купала», з 2012 року започатковано проведення літературно-мистецького фестивалю «De Libertate». Молодь радо долучається до екологічних акцій «Збережемо вертоград Сковороди» та «Жива вода», відвідує творчі пленери, які дедалі частіше організовуються на території музею.
Вхід
Про проект